Страницы

Чому я веду сімейний щоденник?

Щодня я думаю про те, як летить час, як швидко змінюються мої дітки, і про те, як швидко все забувається. Частково заморозити момент допомагає фото і відео, але іноді потрібні просто слова…

Я мрію залишити своїм дітям сімейний щоденник, в якому я розповім історії, почуті від їхніх бабусь та дідусів, розповім про моє дитинство, про те, як ми зустрілись з їхнім тато, про те, які мрії в нас були і як ми йшли до їх реалізації. Я розповім їм про те, які кумедні вони були в дитинстві, зберу для них колекцію їхніх перлів, а ще розповім про те як сильно я їх люблю… Можливо тому, що я із покоління недолайканих в дитинстві,- в нашій сім'ї не прийнято було виражати словами свою любов чи хвалити, і часто ловлю себе на тому, що також шкодую слів для своїх дітей.

Я хочу вести цей щоденник разом з ними, коли вони трохи підростуть. Писати разом наші сімейні бажання, будувати плани, записувати враження від поїздок, відмічати на карті місця, в яких ми побували, записувати сімейні правила і придумувати нові традиції. Мої батьки, на жаль, пішли дуже рано і я відчуваю як багато вони мені не доказали. Єдині цінні для мене речі, які залишились – це сімейні фотографії, татові вірші, збiрку сибiрських пісень, на яких я виросла та мамині рецепти".

Сімейний щоденник можна подивитись та замовити  в нашій крамничці тут.































Світлана Грибенюк
Керівник творчої майстерні Gifty

Комментариев нет:

Отправить комментарий